13 3 Зарубіжний досвід формування тавикористання сучасних теорій мотивації

Розкрити сутність мотивації підприємницької діяльності та її роль у здійсненні підприємницької діяльності. Система кадрового забезпечення як елемент кадрової політики. Ананлиз діяльності управління утворення адміністрації м. Хабаровска в сфері кадрового забезпечення – склад і структури кадрів, система набору, відбору, розставляння кадрів і їх навчання. Індивідуальні і соціальні характеристики особистості працівника. Фізіологічні властивості особистості у відносинах до роботи, до інших людей і до себе. Особливі управлінські відносини між людьми.

Російський педагог Г. Щукіна відводила пізнавальному інтересу одне із центральних місць серед інших мотивів учбової діяльності. Як правило, учбова діяльність дитини стимулюється не одним мотивом, а цілою системою різноманітних мотивів, які переплітаються, доповнюють один одного, перебувають у певному співвідношенні між собою. Та ін.), знакові і мовні системи, за допомогою яких засвоюються знання, формується і відтворюється індивідуальний досвід, і початкові та фонові знання, з якими в процесі засвоєння пов’язуються нові знання.

www.mydisser.com. Все права охраняются законодательством об авторском праве.

У разі відсутності зображення навчальної діяльності можна припустити, що школа приваблює дитину позанавчальною стороною. Якщо ж немає учнів, вчителя, навчальної або ігрової діяльності, малюнок не зображує школу тварин або людей, то можна зробити припущення, що у дитини не сформувалася позиція учня, він не усвідомлює своєї позиції як школяра. Метою нашого дослідження було виявлення особливостей мотивів учіння учнів початкових класів. Дослідженням охоплено лише змістовний бік навчальних мотивів.

В якості основних рушійних сил людської поведінки він розглядав ірраціональні, інстинктивні спонукання. В основі поведінки лежить інтерес, обумовлений вродженим інстинктивним потягом, яке лише знаходить свій вияв у навичці і обслуговується тими чи іншими механізмами поведінки. Усяке органічне тіло від народження наділене якоїсь вітальною енергією, запаси і форми розподілу (розрядки) якої жорстко зумовлені репертуаром інстинктів. Як тільки первинні імпульси визначаються у вигляді спрямованих на ті чи інші цілі спонукань, вони отримують своє вираження у відповідних тілесних пристосуваннях. Однією з теорій, що виникли на рубежі XIX-XX ст.

Ця мотивація надає навчальній діяльності негативного емоційного забарвлення, викликає у дитини почуття страху і тривоги. Щоб запобігти формуванню такої мотивації, необхідно підтримувати дітей в їхніх найменших успіхах, хвалити за виконання проміжних дій, а не оцінювати тільки кінцевий результат. Алексєєва, мотиви учбової активності школярів як свідомо здійснюваної діяльності є надзвичайно різноманітними. Тому класифікація мотивів є одним із найскладніших і, в той же час, дискусійних питань педагогічної психології . У формуванні мотиву беруть участь й емоції. Емоційно забарвлене і передбачення результату дії або вчинку, а інколи метою вчинку є саме емоційне переживання .

Звідси слідує необхідність зняти напруження, відновити справедливість, вмотивувати цього співробітника. Практичний висновок з теорії справедливості складається в тому, що доти, https://artefact.org.ua/literature/poetry-for-ukraine-poetky-ta-poety-53-krayin-svitu-vydadut-knygu-na-pidtrymku-ukrayiny.html поки людина не почне вважати, що його винагорода справедлива, він буде прагнути зменшити інтенсивність труда. У другій половині XIX ст. З появою еволюційної теорії Ч.

• Адже що виший рівень мотивації, то більше чинників спонукають дитину до діяльності, то більших результатів вона може досягти.
• Історичний час, у якому живе людина, накладає певні межі як на розвиток суспільства загалом, так і на можливості розвитку кожної людини, на умови її існування.
• Як зазначає М.
• Усвідомлення свого місця в майбутньому, своєї життєвої перспективи є центральним новоутворенням психічного і особистісного розвитку в цьому віці.
• Машбиць зазначає, що у вітчизняній та зарубіжній психології навчання визначають як передачу суспільно-історичного досвіду підростаючому поколінню; як групову діяльність, що включає викладання та учіння; як управління засвоєнням знань.

Основний зміст роботи викладений на 64 сторінках (без додатків). Включає 3 таблиці, 2 рисунки. 1.2 Аналіз провідної діяльності у молодшому шкільному віці.

Методи дослідження у менеджменті

Неймарк на основі аналізу особливостей мотиваційної сфери дали змогу прийти до думки, що існує домінуюча система мотивів і що провідні мотиви підпорядковують собі всі інші, чим визначають ієрархічну побудову мотиваційної сфери . Негативна мотивація, під якою розумів спонукання учня до учіння, зумовлене розумінням тих неприємностей, які можуть виникнути, коли він не буде вчитися (негативна оцінка вчителів, осуд однокласників, покарання батьків тощо). Як правило, така мотивація не дає позитивний результатів. Морозов визначив важливу умову виникнення інтересу до окремого навчального предмету – можливість виділення, усвідомлення дитиною спеціального змісту даної навчальної дисципліни на відміну від іншої. Інтерес до окремих навчальних предметів в учнів початкових класів виникає на базі попередньо накопичених знань і спрямовується на окремі факти. До кінця молодшого шкільного віку, за даними автора, поступово виникає інтерес до закономірностей, який набуває активного пізнавального характеру.

Група, яка проявила спрямованість на себе є найменш чисельною. Психологічні показники педагогів, які потрапили у цю групу, свідчать про перевагу мотивів власного благополуччя, прагнення до особистої першості, престижу. Найчисельнішою (45,4 % від загальної кількості вибірки) виявилась група, яка проявила домінантну спрямованість на задачу. Це спрямування відображає переважання мотивів, породжуваних самою діяльністю, захопленням процесом діяльності, оволодіння новими вміннями та навичками. Група, яка проявила домінантну спрямованість на взаємодію – середня за чисельність у вибірці, проте має значне відсоткове співвідношення – 39%.

2. Психологічні теорії мотивації

Особливо важлива ознака наявність відповідей про майбутні події та сумні. Чим менше таких відповідей, тим більше хвилювання за майбутнє, витіснення хвилюючих подій і психотравмуючих подій минулого. В таблиці 2.1. Наведені дані, які свідчать про наявність достатньої кількості подій у відповідях досліджуваних – 25,08 %. Для юнацького віку характерне розкриття діалектичного зв’язку минулого, теперішнього і майбутнього, формування життєвих планів, абсолютизація перспективної орієнтації. Мрії, фантазії, пошуки ідеалу, спрямовані у майбутнє прагнення, сприяють поступовій побудові реальних життєвих планів, пов’язаних із вибором майбутньої професії чи роду діяльності. Формування життєвих планів, утворення усталеного ядра ціннісних орієнтацій особистості на основі узагальнення поставлених цілей та ієрархізації мотивів діяльності виступає найхарактернішою рисою юнацтва.

Зіставлення основних положень змістовних теорій мотивацій представлені у таблиці 13.4. Забезпечення процесу підвищення трудової активності, що є ціллю керівництва тощо. Мотиви навчання у молодшому шкільному віці.

Потреба в повазі, визнанні іншими, в отриманні і збереженні соціального статусу. Потреби діляться на гігієнічні чинники і мотивації. Ці зовнішні чинники отримали назву «чинників контексту», або«гігієнічних» чинників [42, с.481]. Даний показник загальної кількості подій збігається з нормативними даними.